Так швидко лине час.
Вже збігло 40 років,
Як вперше я прийшов
До школи працювать.
Став рідним спів дзвінків
На тисячі уроків,
Де в кожен я бажав
Любов свою вкладать.
Я чесно працював,
Бог свідок, та ще – діти.
До себе і до учнів
Вимогливим я був.
Навчав перемагати
І в праведності жити.
Хоч вдячності слова
Не дуже часто чув.
Та це не головне.
Освітній хліб повільний.
Зростає довго він,
За роком лине рік.
Пройде десяток їх
І вже могутній, сильний
Слова поваги нам
Промовить випускник.
А ще, приємно нам,
Коли наш учень вірний
Наш обирає шлях
Серед усіх доріг.
Вбачає перевагу
В професії цій мирній.
Таких багато є,
Не порахуєш всіх.
Я вдячний всім, хто був
Підтримкою моєю.
Хто в крила мої
Силу учительську вливав,
Хто досвідом діливсь
І мудрістю своєю,
Щоб я свій довгий шлях
Успішно подолав.
На кожен свій урок
Летів я, мов на крилах.
І учнів я своїх
З любов’ю вчив літать,
Ніколи не здаватись
І вірить в свої сили,
І в чесній боротьбі
Завжди перемагать.
Спасибі, друзі вам,
Що ви були зі мною.
Спасибі, учні вам,
Що шлях вдалось пройти.
Сьогодні я прощаюсь
З чудовою порою.
Час молоді настав
Стяг вчительський нести.
Несіть його сміливо
Крізь гори, море, сушу.
Нехай вам буде праця,
Як пісня, як політ.
Вкладайте в неї серце,
Любов свою і душу.
І вдячні будуть діти,
І кращим стане світ.
Так швидко лине час.
Благословляю вас!!!
13.07.2015