Завтра Великдень... Мільйони сімей в Україні сядуть за святкові
столи, щоб відзначити свято Воскресіння Христового... Та не всі -
багато сімей ще розпорошені клятою "мігрантщиною"... Новий
2002-й рік автор цих рядків зустрічав у Гайвікомі, що неподалік
Лондона. Був свідком подій радісних... і не дуже... В Лондоні,
де осіло багато емігрантів-вояків Галичини СС та "остарбайтерів"
з фашистської Німеччини, автору прийшлось бути присутнім на
зібраннях української діаспори і ритуальних подіях...Хоронили,
як правило, під звуки пісні-реквіуму "Чуєш, брате мій" Богдана
та Льва Лепких... Сум огортав всю громаду, у томі числі і тих,
хто (як і автор) потрапили в Британь по своїй волі – у пошуках
кращої долі... І полились слова, які актуальними є і сьогодні...*
Я нині за морем – вершу свої мрії,
Щоб вдома руками відвести біду...
Та безперестанку плекаю Надію,
Коли до землі я чолом припаду.
Під стягом Вітчизни впаду на коліна
Прощення просити, що був в чужині...
Зрадіє, пригорне, пробачить родина,
Та рідна земля чи простить це мені?
Приспів:
Вкраїно моя, моя ненько єдина,
Моє ти сумління, моя ти провина,
В тобі моє листя, і віти, й коріння,
Бо я є клітина, кровинка твоя.
Вітчизно, з покутою жди свого сина!
До тебе я серцем і думами лину,
Моя Батьківщино, моя Україно,
Любове єдина і Віро моя!
Наразі нам тяжко, бо злі яничари
І зайди московські зганьбили наш край,
Поміж Українців посіяли чвари,
Продажних державців – лиш вийми та дай!
Та є ще в нас слава, і сила, і воля –
Здолаємо наших й чужих ворогів!..
Вже віщий лелека на нашій стодолі
Гніздо, мов фортецю, для діточок звив.Приспів
29.12.2001, Лондон
_____________
* Слова лягли в основу пісні на музику маестро В.П. Старикова.
Пісня опублікована в збірці "Долі клич" (2005) та в альманасі
"Думаймо і живімо українно", виданого нещодавно (2016).
Боюсь, що лестите, Марино! Але приємно!
Так, не люблю, бо в професійних колах таких, як я, кличуть просто - "нонпрофі"... І я погоджуюсь! 
До сліз... Яка туга, яка сила та любов до рідної землі 
Ото ж! 