...і що тут казати: слова - й ті бредуть на милицях
і богу хвала за такий милосердний сніг:
притрушує вулицям мізки, дахи і вилиці...
І кинути б зовсім гіркі і порожні рими ці
як чорній вороні - останній в сезон горіх
бо сталося щось непоправне - не ніж в потилицю.
не боїнг - у море, не в барі нічнім - теракт.
Жонглюй собі вволю підстреленими синицями.
Бог чистить рушницю і в очі тобі не дивиться.
(...А та, що із ним тепер, хай з його серцем - в такт... )
Ох, Улянко, як тобі вдалося передати глибину болю і розпачу через оце вбивче Боже милосердя... просто потрясно! Навіть повірила в останній рядочок, хоча в житті такі побажання суперниці зустрічаються дуже рідко, та й то в пориві надриву