О, люди, скажіть, ви хоч знаєте, що таке біль,
А, що таке сльози закутані в літні морози?
Протерта душа і до відчаю програний бій,
Розкинуті руки навхрест на буденній дорозі?
А, що таке очі, позбавлені навіть туги,
Стара колія ізвідкіль йшли в той світ бідні щастям?
Несплачені світом ще й досі для Бога борги...
А якже раділи найпершім, ще юнім причастю.
То що таке біль? Ніби це не чудна теорема...
Це наше життя, що в Христі розпалило любов,
Це, мабуть, і ми, що живемо в просторих гаремах,
На людях - святі, а у серці в нас "недолюбов"...
Вітаю Вас у Клубі поезії! Гарний вірш. Останні рядки дуже актуальні. Фарісейство, нажаль, прогресує нині в людині. Нехай обмине Вас ця духовна недуга і цей біль!