|
Ой, літечко-літо,
травами повите,
росами умите,
туман на світанку,
усім добрі ранки.
Ой, червневая пора,
полуниця червона,
смородина й порічки,
засмагають щічки,
рученьки і ніжки.
Сонце легко поцілує,
червоніють, іще чують
кування зозулі:
на гілочці була,
соловейка чула.
Соловейко там співав,
тьохкав та і щебетав,
слухаємо солов’я,
ще мила біля гнізда
чує пісню молодця.
Ой, червневая пора
зронить росу ізрання,
росяна доріжка,
мокрі босоніжки,
виростають ніжки.
Липня гаряча пора,
чорниця була смачна,
черешні і вишні,
у лісочку і в саду
знайшли малину смачну.
Тепер серпень на порі
і травиця у стозі,
яблука, груші і сливи,
дині й кавуни красиві,
смугасте чекає диво.
Персики і абрикоси,
виноград запросять
достигати, пригощати,
смаком дивувати,
літом чарувати.
Літечку іще тривати,
нам радіти і чекати
дощ і сонце, урожай,
щоб заможним
був наш край!
6-8.2017.
Фотографія із інтернету.
ID:
744873
Рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата надходження: 05.08.2017 22:15:49
© дата внесення змiн: 29.03.2018 18:13:57
автор: Светлана Борщ
Вкажіть причину вашої скарги
|
