Графоманка я? Так, графоманка.
Очевидно, це - вдача така.
Люто мучить мене лихоманка,
Як за день не "народжу" рядка.
Можу скласти і більше рядочків
Про природу, страждання кота,
Про любов, ще якісь "заморочки".
Не брешу: я - писака крута!
Я з дитинства така графоманка.
У душі таємницю ношу.
Тільки-но народилась панянка,
Як поклали в колиску чужу.
А підгузники, соска і манка:
Кляте вариво, геть несмачне.
Я на стінах писала ним танка.
По сідниці лупили мене.
А пізніше взялася серйозно
За шпалери й підлогу щодня.
Дивувалась, чому так нервозно
Сприйняла всю цю творчість рідня.
Ох, дісталось мені в рідній хаті!
А кричали, сердешні, дарма.
Щоб не гнівати батька і матір,
Я таємно писала роман.
Та що я! Он, у Раді Верховній
Кожний другий тепер - графоман.
Від законів здихАють і коні,
А порядку в країні нема.
Графоманка я? Та не єдина.
Я вам правду, панове, скажу.
Через тих гине наша країна,
Що пролізли в колиску чужу.
