І день, і ніч насамоті
Думками душу зігріваю
З`явився ти в моїм житті,
І що з цим діяти не знаю.
Тримаюсь день, тримаюсь ніч,
А потім душу спопеляє
Ота самотність, наче піч,
Що у душі вогнем палає.
І сльози котяться з очей,
Такі гіркі, такі солоні,
Розрадь, притисни до грудей
Та відігрій мої долоні.
Так тяжко знать, що не прийдеш,
Не будеш поруч ти зі мною.
Жалі мої не відведеш
Ні восени, ні літом, ні зимою.
Чому ж тоді через роки
Нам доля зустріч дарувала?
Та з її легкої руки
Тобі любов я віддавала?
І залишилося в мені
Те нерозтрачене кохання,
Яке приходить уві сні
Та живить іскорки бажання.
Відчути хочу я любов,
Твою любов, що зігріває,
Переганяє в жилах кров
Та солов`єм в душі співає.
Скажи, що любиш, що чекав,
Що хороше тобі зі мною,
Що пам’ятав, що виглядав,
Що ще зустрінемось з тобою…
