Літо... Благодать...
Стомилися…Нерівний вже наш подих,-
А тут ще липа жару піддає..
Граблі... І шурхіт сіна.... Жди негоди!..
А липа пахне... Чи життя моє!..
Меди гарячі липові в повітрі,
Ще більш гарячі,- від нагрітих тіл…
Лиш райдуги нема в отій палітрі,-
Вже кров скипає в перехрестях жил…
Вже очі в очі,- а вони правдиві...
Зіниці на пів - неба... Інший світ!..
Забули сіно... На солодкій ниві
Всі помисли... Чарує липи цвіт!..
Обійми... Шепіт... Загорілось вушко...
Бджолині співи.. Пахощі... Меди!..
Духм*яне сіно,- запальна подушка...
Нестримна сила кличе нас туди...
Жага… Цілунки… Дотики... Сум*яття!..
Умілі руки… Стогін… Забуття...
Пора цвітіння...Пестощів багаття...
Жага кохання... Трепет...Це,- життя!!.