Змирися з тим, що Бог дає –
Відрада серця не в талантах.
Цінуй, плекай добро своє –
І підеш ти по діамантах,
Мов по землі, мов по траві,
І золотими килимами
Дороги встеляться тобі!..
Змирися! І небесні брами
Душі назустріч зариплять,
Коли покине бренне тіло...
Що Бог дає – це благодать
Тобі, моя свята дитино!