Щодень дружина в полі,
Сапає буряки.
На руках має мозолі,
Не дають спокою думки.
Павло у неї комірник,
Сидить собі у складі.
Легенько працювати звик,
І часу забагато.
Іще робота вдома,
Все Рая не встигає.
Забирає сили втома,
Павлу у сексі відмовляє.
Почалися в сім’ї сварки,
Куди ж таке годиться?
- Тоді піду я до Одарки,
Вона гарна молодиця.
Шукає рішення дружина,
До хитрощів вдалася.
Пораду їй дала Галина,
За неї з радістю взялася.
Згубились десь лихі думки,
Став сон, як у маляти.
Павло тепер скубе рядки,
А Рая, навпаки, у складі.
Втомлений тепер Павло,
Ледве йде ногами.
Світить місяць у вікно,
І руки з мозолями.
Кличе Рая чоловіка,
Щоб той «зайшов у гості».
Щебече весело, хіхіка.
Хоча підйом о шостій.
Напарилася в ванній,
Несе чарівний аромат.
Коханій і такій жаданій,
Не зміг відмовити дурак.
«Мотора» він лише завів,
Та й захропів на всю кімнату.
Акумулятор швидко сів,
Що там про секс казати.
Пізніше розбудила чоловіка,
Хотіла вірність довести.
Як шанувати треба вміти,
Та йому виділись рядки.
