Обожнював Наталю чоловік,
Завжди боровся із плітками.
Бачив у ній рожевий цвіт,
І ложе застеляв квітками.
Із часом Ната інша стала,
Роман завівся з бізнесменом.
Без міри в того закохалась,
Для неї був він суперменом.
Дарунки мала дорогі,
Відкрито бавилася з ним.
А сни у Гени чарівні,
Неначе був в той час сліпим.
З роботи пізно повертав,
Зустріла Ната на порозі.
То від неї не чекав,
Потрапив в казку він, здалося.
Новенька мебель у квартирі,
Дизайн сучасний бачить в мить.
В кредит взяла ти гроші, мила?
Та поспішає пояснить:
- Мама грошей наскладала,
Потішить захотіла донечку.
Для нас мебель заказала,
Свій сюрприз зробила Сонечку.
Чоловік додому поспішає,
Була у нього зарплатня.
Біля под’їзду Ната зустрічає,
Усмішка в неї запальна.
Дає ключі: - Сідай в салон,
Радій ми маємо машину.
Аж очі рве нове ПЕЖО,
І за кермо сіда дружина.
- Де тепер взяла ти кошти?-
Запитав Наталю Гена.
- Їх отримала із пошти,
Прийшов тираж на лотерею.
Якось зібралося подружжя,
На море відпочити.
Наталя у воді погрузла,
Пиво Гена йде попити.
- Вилазь кохана із води,
Достатньо тобі хлюпостатись.
Застудиш лотерею, чорт бери!
Гараж ж потрібно нам придбати.
