Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Кохан: Фантоми - ВІРШ

logo
Ірина Кохан: Фантоми - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Фантоми

Ірина Кохан :: Фантоми
День поволі йшов у забуття,
Опадав за край цвітом магнолій,
Наче вену хто йому розтяв,
Слід кривавий по землі схололій.

День минав, лишаючи село,
Вижите до друзки, до останку.
Тут життя, неначе й не було:
Пустка й смуток туляться до ґанку.

Півхрести штахетників старих,
Дерев'яні душі марять небом.
Чутно кожен їхній видих - вдих,
Хміль сухий пров'юнився крізь ребра.

Обважніла спогадом стіна
Сміх дитячий вгадує спросоння.
Мариться чи справді? Ні. Зима.
Сизу вись шматує гайвороння.

До дахів, зсутулених від втрат
Гачкуваті руки пнуть дерева,
Доживають. Мойра* б'є в набат.
Простір лиже тиша цвинтарева.

Чорні вікна в протягах зіниць
Бережуть печалі і тривоги,
Моляться з покірністю черниць,
Битим склом вдивляючись в дороги.

Може, хто повернеться? Аби...
Тут чиїхсь життів лишився спомин.
Марно. Лиш скриплять старі дуби.
Засинають стомлені фантоми...
______________________
День поволі йшов у забуття...

*Мойра - у грецькій міфології богиня долі.

ID:  822489
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 23.01.2019 20:33:28
© дата внесення змiн: 23.01.2019 20:33:56
автор: Ірина Кохан

Мені подобається 21 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Тетяна Горобець (MERSEDES), Катерина Дмитрецька, Любов Вишневецька, Анатолій Волинський, Марічка :), Білоозерянська Чайка
Прочитаний усіма відвідувачами (1095)
В тому числі авторами сайту (39) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Ірина Кохан відповів на коментар Білоозерянська Чайка, 26.01.2021 - 18:08
Гірка реальність наших днів... 17
Дякую щиро за розуміння! icon_flower
 
Олеся Лісова, 22.01.2020 - 17:44
12 cry Скільки ось таких сільських хатинок пусткою стоять в високій сухій траві. Серце болить за села. 17 give_rose 021 give_rose give_rose crykk: 22 22 21
 
Ірина Кохан відповів на коментар Олеся Лісова, 26.01.2021 - 18:07
Отож... Мені також дуже жаль вимираючі села,тому й написалося таке на одному подиху... 17
Дякую щиро Вам за розуміння! 16 give_rose give_rose give_rose
 
Іринко, дуже сумно але як вправно і душевно до глибини душі, відтворено в рядочках. 12 16 Доброго ранку та чудового настрію. Завжди рада Вашій гостинності.
 
Ірина Кохан відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 30.11.2019 - 20:14
Дякую щиро за теплі слова і розуміння! 16 give_rose Добра Вам і затишку!
 
Микола Холодов, 02.02.2019 - 18:52
12 17 Я бачив ці реалії. Справді сумно. frown
 
Ірина Кохан відповів на коментар Микола Холодов, 02.02.2019 - 20:32
Так, картина дуже невесела 17 боляче... frown
Щиро дякую, що читаєте! flo21
 
ЮНата, 02.02.2019 - 18:28
12 Дуже проникливо. Відразу відчувається, що Вам не байдужа доля українського села... 31 31 31
 
Ірина Кохан відповів на коментар ЮНата, 02.02.2019 - 20:30
Авжеж небайдужа...бо село є важливою "цеглинкою" у нашому спільному домі УКРАЇНА! wink
Щиро дякую Вам за відгук! flo33
 
Красуля, 01.02.2019 - 14:23
Дуже сумно...
 
Ірина Кохан відповів на коментар Красуля, 01.02.2019 - 15:05
Сумні й болючі реалії нашого життя...вимирають села...
Величезне спасибі, що читаєте! flo12
 
Аж за душу бере frown
Дуже майстерно написано!
 
Ірина Кохан відповів на коментар Катерина Дмитрецька, 29.01.2019 - 21:56
Сердечно дякую за високу оціку! give_rose
 
Касьян Благоєв, 28.01.2019 - 10:09
печалі днів, печалі душ...
 
Ірина Кохан відповів на коментар Касьян Благоєв, 28.01.2019 - 10:31
...і нікуди від цього не втечеш...гірко... 17
Щиро дякую за візит! 22 22
 
Аж мороз по шкірі. Так яскраво змальована картина померлого села. Вірш- супер!!! 12 12
 
Ірина Кохан відповів на коментар Валентина Курило, 27.01.2019 - 21:08
Щиро дякую Вам за високу оцінку! flo23
Страшні картини вимирання сіл малює нам життя....болить 17
 
12 На жаль, таке сьогодення. 17 flo16
 
Ірина Кохан відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 27.01.2019 - 19:35
Ваша правда... cry
Щиро дякую Вам за відгук! flo26
 
Надія Башинська, 26.01.2019 - 20:26
flo31 flo36 Як гірко...Така наша реальність.
 
Ірина Кохан відповів на коментар Надія Башинська, 26.01.2019 - 21:14
...страшно... 17
Щиро дякую, що читаєте! give_rose Завжди рада Вам! 22 22
 
Юлія Л, 25.01.2019 - 22:35
Дуже щемно 17 . Так вимирають села...
 
Ірина Кохан відповів на коментар Юлія Л, 25.01.2019 - 23:17
...і від того сум огортає... cry
Сердечно дякую Вам за відгук! flo12
 
YarSlav 2018, 25.01.2019 - 19:17
Лелека

Самотою ходить
по чорній
оголеній землі

після дощу
ті жаби не моторні

Болото липне
хоч кругом
роса

кульбаба
розкривається
до рідкого
Сонця


Жуючи траву
в березі при
полі

на припоні
одинока
глянула
на се корова

хоч і був
той час
їх було
багато


Повні бережечки
а тепер сама


Мекнула коза
і побігла
в гурт


смикнувши
осінню соковиту
паросль

Десь бабуся
там
з сумом
бачить шлях
на асфальт
в надії
що прийде
той час
І поверне він


У село життя
Молодість і силу

Залунає сміх
заревуть воли
Коні знов вернуться
оживуть стада


Мрії про Життя
вмерлої Країни…..
 
Ірина Кохан відповів на коментар YarSlav 2018, 25.01.2019 - 22:10
Лишається тільки мріяти... cry
 
Ірина Кохан відповів на коментар YarSlav 2018, 25.01.2019 - 20:06
Дякую за увагу до піднятої мною теми! give_rose
 
YarSlav 2018, 25.01.2019 - 18:26
Було.


Було,
чому прибіднятися
було


Були колгоспи – мільйонери
що мали здравниці
свої,
заводи, виноробні
цехи всього


І ферми всі жили
«ломились»
бо тих корів
було аж ціла
тьма


Конюшні теж
гули життям.


Руїни і «Процвітання»
мертвих сіл
сьогодні
остови порожніх
ферм.


Було
І за царів
Газди господарі
панове – села
аж цілі села
хазяїв.


Наймити, «біднота» -
то лиш п*янюги
ледарі.


Розігнали господарів
у куркулі –
І до Сибіру




А п*яннь - ледащо
все до Влади
насаджувать
хохлятський дух.


Було?
Й це зараз є
ледарі – крадії
при Владі


убиті села
мертві ферми
Господарі - у наймити
бездарних «строєк»
для нікчем.
 
Ірина Кохан відповів на коментар YarSlav 2018, 25.01.2019 - 18:32
Так і є... cry
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: