Сварились пальці, хто з них справді кращий:
- Я сильний, ти товстий, а той ледачий.
- Цей гордий, ти слабак, а я мудріший.
- Я вмію все, швидкий, а брат мій інший.
А той собі: - Я головний, неначе.
Усі ж говорять: вказівний, одначе.
Мізинчик мовить: - Я з вас ліпший, перший.
Мене найбільше люблять. Я найменший.
Зламавсь один, - з'єднав їх біль віднині.
Дійшло до них, що тільки разом сильні.
В житті не раз доводим, хто з нас краще,
Гризем батьків, брат брата. Звірі наче.
Єднаймось, разом вкупі ми родина,
Тоді в ній кожен дужий, кожна сильна.
напевне так. але в межах сім"ї. родини дуже треба йти на поступки, переступаючи образи, біль, гордість, гроші. і про весь народ те саме. але менталітет чи карма у нас така. болить...
Мудро! Вишукано! 
