Зоріє ніч в небеснім океані,
Вкриваючи натомлені міста.
Малює сновидіння ще незнані,
Серпанком покриваючи уста.
А я не сплю - я думаю про літо,
Що мудрості примножило на рік...
А я не сплю - я спогадом зігріта,
Що тішитиме серденько довік.
Цей спогад в лютий холод зігріває,
Дає натхнення, віру в чудеса,
Щоразу щастям солоно вмиває -
Із ним життєва жага не згаса...
І я не сплю, бо спогадом сповита
Про наймиліші миті у житті -
Моєму ЩАСТЮ 18-теє літо!
Дай Боже, літ ще сто у майбутті!