Живе у лісі хижа черепаха:
Зубів, у роті, гострих має ряд.
Її ще називають зла Кусаха,
Бо все лякає сірих зайченят.
А зайчики такі малі і славні,
Біля озерця бавляться собі.
По бережечку повзають забавно,
Хлюпочуться, мов жабки, у воді.
Натомість, жабки плигають по полю
У пошуках смачненьких корінців.
А ще жують солодку бараболю.
Такі ото пухнасті молодці!
А десь у лузі плаває латаття,
Скубуть травицю лагідні вовки...
Та ні.
Щось я наплутала, малята.
Усе не так!
А трішки, навпаки.
Живуть у лісі вовчики Кусахи:
Зубів у роті гострих мають ряд.
Вони гроза для лося й черепахи.
А ще лякають сірих зайченят.
А черепаха не страшна, а славна:
Біля озерця бавиться собі.
По бережечку повзає забавно,
Хлюпочеться, мов жабки, у воді.
А зайчики малі стрибають полем,
У пошуках смачненьких корінців.
А ще жують солодку бараболю.
Такі ото пухнасті молодці!
А на озерці плаває латаття,
Там жабки квакають і ждуть обід.
Чи знов я не наплутала, малята?
Здається, розказала все як слід.
Добре є!
цікаво і весело! 
