Дивне відчеття кермує,
Кров нуртує в жилах.
Це ж будильник! Будить, блудить...
Най би щось зробила...
Він горланить на все горло,
Ще й пісні виводить,
Наче його щось заперло...
Ту саму заводить.
Скільки злості, скільки гніву
На тебе цибатий.
Скільки можна без відриву
Отак верещати?
А лежить він на комоді
І тріщить безбожно,
Ще й вібрує, ось і в моді
Жити так тривожно.
День у день у телефоні,
Ще й ранок достоту...
Розізлюсь й як в марафоні
Викину підлоту...
Щоб так нерви всі виймало,
Щоб кров ворушило...
І життя..., та то чимало,
Щоб за ним спішило
:th: 
