***
Моїй дорогій сестричці Наталочці.
(Така собі українська народна пісня).
В час, коли зазеленіла
Травнева травичка,
Придумали батько й мати
Для мене сестричку.
Дві гілочки на дереві
Родовім, розлатім,
Щастям запаслись довіку
У батьківській хаті.
Розійшлися дві доріжки
По життєвім полі,
Одна другу доглядає
Просить в Бога долі.
Є від кого сподіватись
Лагідного слова,
Якщо одна знедужає –
Інша – нездорова.
І хоча роки почали
Відлік свій зворотній,
Я щаслива, що ніколи
Не була самотня!
***
