Поема
Єдиному Поетові
Ісусу Христу
з благоговінням присвячується
1
о так ви
пахнете жасминні душі
на дощі...
це виткнусь персами у небо —
й це пишіть!
і так ви пахнете
жасмину пелюстки
в душі
хоч вбийте а як благодать
так —
це —
пишіть!
і я пишу і так
невинно
хто ж куди дінеться!
бо любить це людину!
2
Хто сяде у законі?
А якщо благодать посісти?!
а хто даватиме
муки зоряної! —
хто принесе змісту?
наставите
в формах цідилків
сита й підситки
а хто носитиме небесне,
хто з небес
молоко носитиме?!
навіть чим не хочете
усім будете будете
ситими!!
а небесне молоко
носитимете?
та... сідлатиму блискавки
3
Райдуга! цілий день
майстрували нарешті зробили...
Куди дивляться
небесні сили?
Куди дивляться
земні сили?
куди зозулі
кували
в терпкість дятли
довбали!
в сутність пера вмочали
скутим
висунувшись — писали
4
На блискавці спокійно.
Для чого в вас суми?
Стиха пора доїльна.
Цідильня
для пітьми...
Струминиться в безмежність.
І тут
і раз — і в тон
Грім грахнув — обережність!
Загув бідон.
Ех – ка!
Брика.
Та ти не бійся,
тут повно — молока!
15, 16. 06 2020,
Київ
