Скажи мені, ти дійсно ка́зки хочеш?
Послухай день, що майже догорів.
Стягає вечір покривало з ночі,
світило укриває на зорі…
Хай спить.
Розбещує людей банальне – вчора,
до нього в гості більше не піду.
І гребінцем чесатиме Аврора
проміння сонцю ніжно у саду…
За мить.
Угледіти таке не кожний зможе,
одначе ми, здається, що змогли.
Завше стоять у ранку насторожі
хоч сонні, але все-таки – боги.
04.06.21р.
