Мамо, можна біля тебе
Я трошки посиджу?
Ні, нічого не сталося.
Але дай міцно обійму.
Не хвилюйся, все гаразд.
Правда (майже): добре все,
Але якось дуже стрімко
У безвість життя несе.
Хочу, як в дитинстві,
Схилитися на твоє плече,
І щоби заспівала ти…
Чекай, у оці щось пече.
Ні, тобі усе здалося…
Мамо, зовсім я не плачу!
Але краще мовчатиму,
Бо ще біду накличу.
Прошу, благаю, мамо,
Нічого в мене не питай!
Але, як ти одна лиш вмієш,
Біль душевний прочитай.
Давай без слів посидимо.
І щоб ні пари з вуст.
Краще ми послухаєм
Отой пташиний свист.
Бо мені з тобою поряд,
Спокійно так, зати́шно...
І хоч волають знов сирени,
Я вірю у прийдешнє...
Лиш коли ти поруч, мамо,
Знання сягаю потайне,
Що чорна полоса в житті
Неодмінно колись мине.
