Війна, що тліла, спалахнула знову,
Вогнений смерч нас затягнув у вир.
Рвонули бомби тишу світанкову
І розірвали цей примарний мир.
Рознесли геть на друзки, стерли в порох,
Війна кривава вдерлася в наш дім.
Напав вже вкотре споконвічний ворог,
Страшна закономірність в дійстві тім.
Багато хто не вірив, що так буде,
Свята наївність з дурістю навпіл!
Лишень в крові опам’ятались люди,
Коли руїни, страх і смерть довкіл.
Орда кацапська вдерлась в Україну,
Садисти, вбивці і ґвалтівники,
По собі гори трупів і руїну
Рашистські залишають вояки.
Кацап наш ворог! Вічний! Був і буде!
В людській подобі цей палач і кат.
Усім прокляття, хто про це забуде,
Чи заїкнеться, що кацап наш брат.
Це нелюди, народжені у пеклі,
Поріддя і байструччя сатани.
На всіх фронтах ідуть бої запеклі,
Найкращі гинуть дочки та сини.
Страшна війна, жахливі наші втрати
Бій за життя на смерть іде щодня.
Не маєм права в цій війні програти,
А перемиря – нова западня!
Тож без пощади, без жалю, вагання,
На смерть караймо клятих ворогів.
Щоб світ увесь на наше привітання, -
Героям Слава! – Зично відповів.
25.10.2022 р.
