Написано після трагедії у Дніпрі...
Ви чуєте, як плаче наш Дніпро?
І як кричить розтерзаний Бахмут?
Цей біль - він роз'їдає нам нутрО,
Породжує ненависть в нім і лють.
Ви чуєте, як стогне Соледар?
І Харків ранений перетискає джгут?
І скільки ще перенести смертей і ран?
І скільки воїнів загинуть тут?
Не чуєте. Глухий весь світ!
Німий, сліпий і безпорадний навіть!
Перед люцифером, що нищить цвіт,
Що сіє смерть і садить втім ненависть.
Ми ж знаємо, як марить наш Херсон,
Як мріє по ночах розп'ятий Маріуполь,
Про мир, про перемогу, про добро,
Щоби щасливі жили в Україні люди!