Прочитаний :  156
|
Творчість |
Біографія |
Критика
НА УЗБІЧЧІ
На грані шляху чахне
порожній грузовик.
Сумний водій-невдаха
канючити не звик.
Стоїть водій на вітрі,
од гуркоту оглух,
і простяга каністру,
неначе капелюх.
Рука вже притомилась,
у горлі пил гіркий.
Не відають про милість
прудкі легковики.
Автобуси зі свистом
випліскує шосе.
Стіну карбін ребристих
слизький асфальт несе.
Фуркочуть мимо, мимо
задимлені рої -
і знизують плечима
непевно водії.
Не жаль того бензину -
налито повен бак.
Та шлях, немов пружина,
не спинишся ніяк.
Не глянути б у вічі,
проскочити б...
Але ж:
товариш на узбіччі,
товаришеві зле!
Колега поза грою.
Спинися, далебі!
Це ж поки що не кров'ю
ділитися тобі.
Спіткнувся вітер стрічний,
дмухнув димок з-під шин.
...Парує
на узбіччі
розхлюпаний бензин.
|
|
