Прочитаний :  151
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ДЕНЬ
Люди, людоньки, дивіться!
Кружеляє голова -
сонцем сповнена по вінця
денна сфера колова.
Гляньте звисока під ноги,
тут володарі лиш ви:
просить вашої підмоги
мудрий всесвіт мурашви.
Не лишайтеся у хмарах,
поки розум не зачах.
День кінчається у карих
у здивованих очах.
День спливає невблаганно,
неповторний, як сльоза.
Під поспішними ногами
щось у вічності щеза.
Чи дрібне щось, чи велике -
не минайте мимохідь!
Кожну грудочку, пилинку
гострим зором перетріть.
Хай не падає погорда
на обличчя світове:
неспалимий дух природи
в кожній грудочці живе.
Сонце сіється крізь вії,
крізь мережу верховіть.
День поволі вечоріє...
Люди, людоньки, спішіть!
Млою сповнений по вінця,
вечір брами розчиня.
Швидше, люди! Розчиніться
у тремкій сльозині дня.
|
|
