Прочитаний : 287
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ЗОРЯ УКРАЇНИ
На обрії Києва сходить вишнева зоря.
Зринають у небо мостів розтуманені брови.
Пробоєм Славути гримлять океани-моря,
і дивиться Київ на себе у води дніпрові.
Де славою предків історія снить кам'яна,
де кованим золотом сяють високі собори -
там Києву щемно болить арсенальська стіна,
у спомині хвої мовчать обеліски суворі.
Скресає пресований час у граніті дзвінкім,
палає веселка на схрещенні грому і тиші.
Вітрило далеких віків, богатирських віків
замислений Кий над живою водою колише.
Ведуть до зеленого Києва братні мости,
сплелись перевеслом стежини, орбіти і траси.
З роси та води нам довіку, братове, рости,
вітає Дніпро вас калиновим словом Тараса!
Тече до нащадків, хлюпоче невпинна вода,
і землю чатують мережки тополь вітровійних.
На обрії Києва сходить зоря молода,
горить над степами вишнева зоря України.
|
|