Мій глибинний район запізнився
на обжинки під небом гнучким.
Обгинають його залізниці,
обминають великі річки.
Тут ні плеса, ні горді вершини
не чарують веселих очей.
Тут синіють горби мурашині,
між яких лиш Мурашка тече.
Та ніколи не мала образи
на історію мужня земля.
І ніякий заброда ні разу
не вертався живим звідціля.
Тут залізні полки Кривоноса
колошматили шляхту лиху.
Тут судини землі кровоносні
запеклись на гранітнім шляху.
Дзвонить крицею слава колишня
і летить у прийдешні віки.
На долоні горбистій колише
мій район колосисті вінки.
Мій район - це джерела цукрові,
це подільські грунти непрісні.
Тут росло Коцюбинсього слово,
тут Руданський посіяв пісні.
Терпко пахне на обріях віку
тополиної мови озон.
Росянисту подільську говірку
береже мій глибинний район.
Догорає калина червона,
бродять соки в земній глибині.
Здрастуй, рідний глибинний районе!
Я селюк. Усміхнисвя мені!