Павло Коваленко: І я теж не з лякливих, та все ж приємніше, коли тепло.
В мене також дві зими забрали найрідніших людей. Але мусимо триматися заради інших рідних.
Павло Коваленко: \"Стихи рождаются из грусти,
как с родника течёт река,
исток своё находит устье
и в жизнь вливаэтся строка\"
(Из советской поэзии, не помня автора)
Все буде добре! З часом перемелеться
і сум, й печаль,
і все, чого так жаль,
та молодість не ве́рнеться...
Образи геть з душі -
вони не варті того,
щоб згадувать про нього.
Краще - пишіть вірші́.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую за надію! 
