Господи! Як добре, що Ти є!
Як добре, що Ти слухаєш мене
Й народжуєш у розпачі надію,
Бо серце вже б не стерпіло моє.
Господи! Я знаю: я – твій раб,
Людина, тінь земна Твоїх скарбів
І долі я наказувать не в силі.
Та хай я – найзухваліший з нахаб...
Господи! Молю! Далекий крик
Почуй моїх несхованих благань:
На мить меча лиш дай важкого,
Бо в цім житті я – просто мандрівник...
Господи! О, ні!.. Я тлінних пут
Навіки хочу збутися своїх,
Забути їх і стати непохитно
На істинну, Твою, огненну путь.
8-9.01.1999
