Один в серці зростає плід любові
А інший камінь, гострий і важкий.
Лжець -хам ,як пес покусає до крові
Бо вселився в нього демон лихий.
Розіпне на хрест, в душу цвях вбиває -
І сипе сіль на рану словами.
До ближнього свого чуття немає
Облиє брудом ,топче ногами.
А жадний за монету душу продав,
Як жабу в болото тягне на дно.
А кому довіряв, в очах низько впав -
Бо вкрав він чуже - золоте руно.
В темну ніч лізе в чужий дім крадькома
Там ,де скарб, кришталь, що блищить за склом.
В злодія встиду, і совісті нема
Вкраде чуже - ходить крутим понтом.
Дурень дбає, як свиня про свій живіт
Лиш би їсти ,пити - добре жити.
А очима стріляє за чужий пліт,
Рве ябко - нутро засолодити.
Кнур не бачить нічого крім корита
Там, де їсть , все обгадить лайном.
Підкрадеться він ,як лис шито-крито,
щоб нажитись твоїм майном , добром.
А скупий, заповідь божу не чує :
"Не вкради, на чуже не зазіхай ".
В його душі скажений звір лютує -
Гавкає , як пес і здіймає лай...
Пречудовий мудрий вірш! 
Мудрі рядки пані Маріє! 
