(до дня поезії)
Поки з’ясовують поети,
хто з них маститіший, хто ні –
інфраструктуру б’ють ракети
та гинуть люди на війні.
А ми хохлячі, сучі діти,
нам би почубитись і все.
Заточують перо піїти
віршатки строчать чи есе.
Замість тримати однострої
у надважкий країні час,
забули ми, що слово – зброя
в правиці кожного із нас.
Медалі ділимо зарано,
ой, щось підказує мені,
як не здолаємо тирана –
усі подохнемо в лайні.
22.03.24р.
