* * *
На перехресті промінь
Стиха промовиш: “Амінь!” —
І полетиш над собою.
В просторі волі і гри —
Там, де мовчать явори, —
Певно, позбудешся болю.
Світ цей відвертий до всіх,
Вийди лише за поріг
Нерозуміння людського.
Знов нагадає весна,
Що ця планета тісна.
Тільки не скаже, для кого.
Над неосяжністю змін
Пам'ять ударить у дзвін
І розпливеться в зачасся.
Може, тоді долетиш
До найгучнішої з тиш —
Вічної музики щастя.
27.04.2024
