Чекає вечір нічку знов... і ти до мене теж прийшов,
сказав, що я немов та нічка синьоока.
Нехай я нічка, вечір - ти, нам вдвох у човнику пливти.
Чекає й нас життя-ріка, дзвінка, широка.
На небо місяць золотий ясненьких зірок вивів рій,
щоб нічка зорями для вечора світилась.
Черемхи ніжний білий цвіт, як нічку, і мене п'янить.
Здається, я в твоїх обіймах заблудилась.
Примовк вже й вітер у гаю... шептав калині :"Я люблю,"
і верби стихли, й навіть хвиля не хлюпоче.
Слова, що нічці чарівній шепоче вечір молодий,
є ніжними. Почути їх - кожен захоче.
Чекає вечір нічку знов... і ти до мене теж прийшов,
сказав, що я немов та нічка синьоока.
Нехай я нічка, вечір - ти, нам вдвох у човнику пливти.
Чекає й нас життя-ріка, дзвінка, широка.
Дякую! 
