* * *
Мені ласкаве слово, ніби плед,
чи руки теплі лагідні на плечі,
безпрограшний квиток, троянд букет,
вино розігріваюче на вечір,
чи сонця промінь в темному вікні,
стакан води із льодом в літню спеку…
Скажи в цю мить, скажи його мені,
і я забудуся про небезпеку.
Ледь чутне коло тиші на стіні
виводять сонні стрілки циферблату.
Це сяйво місяця? О, ні!
Це знову шле ракети ворог клятий.
Погасло світло. Блимнула свіча.
Послала безпілотник за «москвою».
Ковтаю тишу, несолодкий чай…
А я, напрочуд, ще здаюсь живою.
Відбій тривоги.
Запроси в свій сон,
дозволь твої бажання розгадати.
Світає майже, контури за склом…
Вже кілька слів з’явилося про втрати.
Мені б ласкаве слово, напиши,
хай висвітить віконце ноутбука.
Як жити між тривогами, скажи,
якщо у двері стукає розлука.
16.05.2022
