Осінь певне перетнула рубікон,
та наплутав щось в повітрі хитрий вітер.
Щедре сонце заливає вщерть балкон,
закриваю ноутбук, не бачу літер.
Сонце всюди, острівки зеленої трави
покривають землю, ним же обігріту.
Наче зверху кинув гасло хтось: «живи»,
і кудись безслідно перетнув орбіту.
Замість листя галасливі горобці
обліпили вишняку сухі гілляки.
І лунає доокола «ців та ців»
так, що перехожі з подиву заклякли.
Є в природі надзвичайних сил запас,
де формуються погідні переходи.
Листопад у розпачі, для снігу час,
лише з сонцем він ніяк не дійде згоди.
12.10.2011
Чудова лірика! 
