Ти завжди приходиш на Новий Рік
Хоча завжди так несподівано
Я торкаюсь твоїх холодних стін
Моя тривога ще не відмінена
Ти завжди приходиш в Новий Рік
Заповзаєш плакучими вербами
Коріннишся глибокими травмами
Проколюєш моїми спогадами
Ти завжди вриваєшся у Новий Рік
Ніби тебе не було запрошено
Та ти не гість, ти господар дому
Стукай по столу, роздавай закони
Ти завжди засинаєш опівночі
Ніби на завтра не прогнозують життя
Твої камені сковують рухи вірності
І відданості, мені, тобі, і плину часу
Твої закони такі обмуровані
Неприступні в’язниці покірних
Твої тягарі такі помірковані
Вічні службовці самотніх рабів
Та ти завжди приходиш на Новий Рік
Ніби нагадуєш про текучість болю
Ти впевнено в минулому стоїш
Однією рукою штовхаючи долю
Ти завжди влітаєш подарунком нечемних
Спрощений текст, ненаписаних сліз
Ти втягнешся, чи втягнеш, непокірливих
Залишки туги і відголоски слів
Твоя неправда краща від моєї?
Хіба закриті в’язні не ревуть?
Твоя мовчанка краще від моєї?
Хіба вкрадені твори не живуть?
твоє майбутнє в обіймах минулого
в пастці, що придумав ти сам
На Новий рік, за руку тримаю
А далі, а далі……………………….
