Життя, що вірить ілюзіям,
Побите об каміння надій,
Живе на околицях вулиць
Картинами ілюстрованих мрій.
Відчай і віра, розлука й любов,
Зморшки по тілу експромтом,
Пафос й розгублений погляд,
Останні надії з набором емоцій.
Поспіхом завтра, бо вчора-лиш пил,
Сни наяву і порвані окови,
Прихована правда, зневіра якій,
Радість і сум, та й тихі розмови.
Дорога, шлях, чи може й путь
Синім барвінком цвістиме,
Та вже течія, вже сивая муть
По венам болотним відтінком.
Погляд надії бачиш вдалі,
Зустріч вже там, на іншому боці,
Ти не одне, просто повір,
Вітер роздує всіх життів попіл.
Одиноке до відчаю й миле,
Як єдине у мами дитя,
Наче янгол з білими крилами,
Відкриє вуаль ЖИТТЯ.
ID:
1033392
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 17.02.2025 00:16:10
© дата внесення змiн: 19.02.2025 15:19:55
автор: Сергій Кажан
Вкажіть причину вашої скарги
|
Гарний вірш! 
