Впала ясна зірка на долоні літа
Розчинилась між трав, як чиста роса.
Зацвіла ромашка сонечком зігріта
У сонячнім промінні неземна краса.
Зійшов ясен місяць у вечірнє небо
Одягнув корону, як князь молодий.
Спішить до зірки, як до лебідки лебідь...
Кличе її у океан голубий.
Падають зорі наче груші медові,
Літня ніч запрошує під зорепад.
О які прекрасні вечори казкові!
Коли соловейко звеселяє сад .
Я візьму твої руки у свої руки
Понесу на руках на берег ріки.
Розіллються водограєм ніжні звуки
А в серці почуття наче пелюстки.
Ми будемо світанок удвох стрічати
Намалює казку - зірка світання.
І, як лебеді у вальсі танцювати, -
Щоб з чаші літа напитись кохання.
