ФАЛЬШИВИЙ БЛИСК
Цінуємо ми обгортку, не суть,
Можливо вона ясна, та пуста.
Здавалося б що усім править лють,
Там де вся правда давно не свята.
Життя міняють на блуд порою,
Кохання стає для людей грою,
Хоронять труну, а не людину,
Вінок важливий більш за рослину.
Блискає світло у шибах вітрин,
Та порожнеча ховається там.
Люди довіру віддали словам,
Плями культурні на місці картин.
Але чи справді це шлях до чину?
Чи справжня цінність наполовину?
Коли все згасне над головою,
Тоді дорога стане вузькою.
Та день настане і правда свята
Підніме лице, покаже всю лють.
Залишиться лиш обгортка пуста,
Всі зрозуміють, яка наша суть.
Мирослав Манюк
17.03.2025
