ВПРАВА
«Пливуть осінні тихі небеса»
Завдання: навести приклад того, як
рима небеса-краса здобуває право на
існування, використовуючи як засіб
внутрішній світ ліричного героя.
Пливуть осінні тихі небеса,
І важчають і падають під ноги,
І те, що бачиш в дзеркалі дороги,
Тече струмками до ріки. Краса –
Це листя, це любов, це два крила,
Це те, що зайвим не бува ніколи,
Це спогади, як ти ішов до школи,
Та не доходив, бо весна була;
Це на волоссі дощова роса,
Це паперовий пароплав в калюжі,
Коли краплями у відкриті душі
Пливуть осінні тихі небеса.
Ні… щось негаразд… Надто банально і штамповано.
Пливуть осінні тихі небеса,
І важчають і падають додолу,
І згадую, як я ішов у школу,
Та не доходив: дівчина-краса
Дивилась в очі і була моя,
І, обіймаючи, казав їй: «мила,
Коли кохаєш, непотрібні крила
Та інший одяг. Всесвіт, Ти і Я.
Занатдо особисте для вправи.
Пливуть осінні тихі небеса,
І важчають і падають додолу,
І згадую, як я ішов у школу,
Бо знанія – то сила і краса.
Так… слова «знанія» взагалі нема в укр. мові.
Яка краса! яка краса!
Осінні тихі небеса
пливуть.
О!
Тачикома відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я живу в Крыму и, естественно, у нас здесь много татар. Иногда на базаре они прикалываются, зазывая покупателей якобы на восточный манер: "халва-малва", "хурма-мурма", "такси-макси" и т.п. Один мой приятель приехал ко мне в гости и некоторое время недоумевал по поводу этого местного "колорита". И вот как-то раз, увидев вывеску в окне одной парикмахерской, он согнулся пополам и едва не задохнулся от смеха. Знаете что было написано в витрине? "Маникюр-педикюр". Глупость, конечно, но мне в тот момент тоже стало очень смешно.