Якщо зустрінемось не відвертайся
І не вдавай, що ми з тобою незнайомі,
Коли сухий привіт кидаєш посміхайся,
А не кривись як люди в прокаженім домі.
Невже, ця зустріч так тобі нестерпна?
І в ній… нічого доброго немає?
Не розумію… чи це ти така відверта?
Чи гордість так обличчя твоє «прикрашає»?
Ти знаєш… що було змінити неможливо,
Не вихід злитись на минулі дні.
І не потрібно погляди кидати криво,
А просто можна висказати все мені.
Я вислухаю все і ти це добре знаєш?
Будь впевнена, що не перечитиму я тобі.
Для чого, якщо є щось, у собі тримаєш?
Для чого брудом заливаєш очі чарівні?
Тобі я не завдав ні крихти болю.
Не знаю чим тебе я розізлив,
Але як чимось завинив перед тобою
Я прошу вибачить, за те, що не перепросив.
Прошу не злись! Не псуй свою чарівну вроду.
І знай! Що про знайомство наше я не жалкував.
Пройшло усе, я бачив, як кінці кидала ти у воду
В душі від болі я кричав, але тобі не заважав.