Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ЗАЛИШИ Й ПОКИНЬ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр ПЕЧОРА, 30.06.2012 - 15:25
Трішки про моє 12:Народився я дванадцятого, й син мій теж. Перший вірш написав 12 квітня - в день польоту Ю.Гарагіна. До речі, проживав по вул. Гагаріна, 12. Офіс "Просвіти" яку я досі очолюю по вул. "Совєцькій", 12. Депутатиком міськради був за місцем проживання по виборчому округу № 12. Телефон хатній - 39-12.Доки не одержав під знос гарну квартиру, переїздив у Лубнах дванадцять разів ... Дату підписання до друку збірника хочу 12.12.12. Отже, підтримуйте! І, будьмо! Олександр ПЕЧОРА, 30.06.2012 - 15:01
Про збірку "СВІТАЄ":Так, саме електронних приблизно 12 сторіночок вордівських. Лірика нехай різнопланова, сумна реалістична і життєствердна. Від філософської хоч би й до інтимної.Самі собі цензори й коректори. Якщо базово підтримає Євген Юхниця, то, може, й світлини та короткі розповіді про авторів помістимо. Тому надсилайте, буду впорядковувати й радитись. Хочу дванадцять-ашнадцять гарних авторів... viter07, 28.06.2012 - 18:00
Ваша містерія, Валю, до душі припала Вітрові. Він тут сидів на лаві біля стежки і проводжав сонце.той, кого не має… - немає? Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..і не буде, бо -- не було.. чи Валі оповідати Вітрові, що минуле і майбутнє є причиною і наслідком: продовжують одне одне... не було в минулому -- звідки взятися в майбутньому... минуле і майбутнє перебувають між собою у гармонійному зв"язку.... приємно, що Вітер мовив... я також люблю сонце проводжати, сидячи на межі, чи ще де в бур"янах яких.... ...ага... зрозуміла Вас... уже немає... з "не" у мене завжди непопорозуміння... а ще з подвійним "нн" ("НН" в російській...)... дякую... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Олександре... стосовно підбірки віршів -- натякніть, яке основне тематичне спрямування -- це громадянсько-патріотчна лірика?.. і про які 12 сторінок Ви кажете -- машинопису, чи електронних, у ворді?...(хочу зорієнтуватися в питаннях обсягу...) думаю, електронних 12 сторіночок... вордівських... gala.vita, 28.06.2012 - 09:36
потрясаюча гра слів, яка виводить на несподіване питання:а чи були крила? Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
отже -- чи ж янгол то?... може і янгол, але крила йому десь в іншому місці, видать, пообривали... дякую Вам тепло-тепленько, і лагідненько, і з приязню приємною такою... Окрилена, 27.06.2012 - 23:38
Ні, це так мені прочитався сум у Вашому вірші...я спробую продовжити цю думку Дякую , Валю, за вірш Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
з інтересом чекаю продовження... це цікаво...
Леся Геник, 27.06.2012 - 20:22
/там ночами – ревно і невтішно янгол падший, янгол грішний, витонченотілий, білий, обезкрилий, споришами навмання блукає, щось шукає… залиши й покинь, мій милий, янголе безкрилий, те, чого у темряві шукаєш, тут, у споришах, не загубили…/ - слова - краплі живиці... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Лесю! перебуваємо зараз з Вами під впливом подібних енерго-вібрацій... тому -- співзвучимо... з Вами співзвучати мені приємно...
Дощ, 27.06.2012 - 19:32
Без надії сподіватись... Марна справа, проте дає поштовх до дії, а це вже щось...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дія одна -- бездіяльність... те, що він шукає -- не тут загублено... навіть більше -- воно знайденим ніколи не було... мабуть, він безкрилий від сотворіння...
Наталя Данилюк, 27.06.2012 - 18:13
Так сумно і безнадійно...Так,нове сонце зійде і все буде по-іншому.І хоч як не прикро,а з втраченим доведеться змиритися. Вірш написаний душевним болем... Та все ж життя не перестає нас дивувати і намагається заповнити порожнечу нашої душі чимось новим.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
картиночка така славна... настроєва така.. гарно-настроєва... в кольорах, які дужу люблю... заспокоюють такі кольори, їхня співзвучність... дякую... а вірш -- тут не стільки про втрачене, скільки про не знайдене... не зустрінуте... але і Ваша версія цілком тут проглядається... дякую, Одуванчику любий...
Окрилена, 27.06.2012 - 17:42
У пишності зела така зимова тиша...у пошуках того, що не було й нема Гарно, Валю Ваша символіка ... без слів Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У пишності зела така зимова тиша... -- прекрасно! такий рядок чудовий, допишіть... чи це вже з вірша Вашого?..
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"...мій ревний біль, мій ревний біль, мій ревний жаль..." нема!.. не буде... і не було. дякую, любий дідусю Миколайцю.. Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Ліночко! буду ще такі вірші писати, бо знаю тепер, що вони Вам сподобаються...
|
|
|