Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ПО ЧУЖИХ САДКАХ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ уляна задарма, 24.12.2013 - 14:06
Пані Валю,у Тараса Мельничука є дуже гарний твір...на жаль,я не пригадаю зараз його назви - здається,він так і називається "Яблуня" - дуже мені якось він перегукується з Вашим твором! ...краса...
Макієвська Наталія Є., 17.07.2012 - 10:54
гарно Про яблука і у мене є http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297761 Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...В запаху духмяних яблук,Я почую тепло твоїх рук, І згадаю, про той їх ГУП... Наче й не було у нас розлук... - гарно вийшло у Вас про яблука... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви знаєте, Тамарочко, є якась закономірність і якийсь прихований ритм у гупаннях тих... ну, хоч би й така деталь, що падають яблука попарно -- одне і друге слідом -- майже щоразу... рідко коли саме якесь упаде... цікаво, чому ж усе-таки парами падають, ніби змовляючись щораз... нагадує цю мрію про ідеальне кохання: жили довго-довго і щасливо і вмерли в одну і ту ж саму мить...
Наталя Данилюк, 17.07.2012 - 01:12
Гарно...Навіть містично якось... Якась дивовижна магія у цьому саду з гупаючими яблуками...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, любий Одуванчику! звичайно ж містично -- ходить Хтось за вікном одчиненим... шукає... розбудить відлунням кроків своїх ... виглянеш -- а там -- нікого... ще й місяць уповні... дякую Вам за співпереживання...новин не маю... мабуть, шоколадка все зіпсувала... не журіться хоч би... а, може, іще прийде? Олександр ПЕЧОРА, 16.07.2012 - 22:23
Яблуко гойдається на вітрах...Десь пара серцю... Шукає, відчуває... знайде! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий пане Олександре, то чисто "ходова" скарга на самотність... хоча, сердечна самотність тут... найбільш хотілося настрій того гупання нічного передати -- безнадійно так гупають яблука уночі... впало -- уже не злетить назад до небожительства свого попереднього... як душі наші, мабуть, коли в світ цей падають... назад -- тільки через "лежання в траві" і ... подальші процеси натуральні... щоб зійти маємо посіятись...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий пане Вітре!.. все життя вітер люблю і до казаного ним прислухаюся... дякую Вам за такі Слова... щиро і лагідно...
Дощ, 16.07.2012 - 15:56
Така безнадійна самотність прозирає, і яблука теж від самотності гупають, кожне саме по собі...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...кожне саме по собі... -- ясновидячий пане Василю! сАме... решта все -- поетичне мереживо... вже починаєте мене трошки навіть... лякати...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...якщо встигне... дякую Вам, люба Октябрино, за оптимістичний прогноз... та це так, "просто лірика"...
|
|
|