Я розлуки, як болю, боюсь,
Боюсь і терпіти не можу.
Як у зоряне небо дивлюсь,
В твої очі, усмішку пригожу.
Ти чарівна, як місячна ніч,
І зваблива, як зоряне небо,
Коли горілиць, віч-на-віч,
Вдивляюся в нього, без тебе.
Я тремчу, як осиковий лист,
Як струна, що напнута до краю.
Ти для мене - над прірвою міст,
По якому до щастя ступаю.
З-поміж тисяч, мільйонів зірок
Ти найбільш таємнича, магічна.
І назустріч за зроблений крок
Щиро дякую завжди, одвічно.
Що сприйняла на віру слова,
Поцілункам, як квітка, розкрилась.
Божевільні ми вдвох - голова
Від щастя, мабуть, закрутилась.
20.05.2009 р.
В житті вибір ми робимо щодня, навіть не замислюючись над цим.... 
поки в стані божевільності то я думаю розлуки бояться не треба)))
В кожного свої передбачення і відчуття.
це не проблема!
Це Ви про вибори??? 
