UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ПОКЛИК ХАОСУ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так воно і є, так воно і в подальшому залишиться... буде... дякую Вам, пане Василю...  
Олександр ПЕЧОРА, 24.01.2013 - 17:37
Ура-патріотам і збайдужілим хохломонам Вашій мудрості ненав"язливій повчитися б.СПАСИБІ і дай Бог... 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
радію, що Ви мене "співпочули", пане Олександре... 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, любий пане Морський Леве...
Віталій Назарук, 24.01.2013 - 15:29
Сильний твір, його варто перечитувати і добре осмислити. Ми зі своїми амбіціями і захцянками ніколи не досягнемо того чого прагнемо!Дякую, Валю! 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
усе згадую одного з Ваших віршів, пане Віталію, де Ви поставили запитання - чи люди ми, якщо нам стільки усього треба... це дуже глибока і основоположна думка в темі свободи... саме з такого "прозріння", яке висловили Ви спонтанно - і слід починати "революційну боротьбу" заради Свободи... кожному - з собою і в собі... бо саме там і криється той раб, якого слід із себе видушити...дякую Вам за інтерес до робіт моїх... 
Наталя Данилюк, 24.01.2013 - 10:47
Ваша правда, люба Валю:закликають до революцій ті, які самі ще не позбулися власного рабства...Та чи доречна бездіяльність, коли в країні твориться такий безлад?Я й сама не знаю, що відповісти на це питання...Хочеться змін на краще.Хіба ж ми не заслужили за віки рабського поневолення?Сильний твір, Валю.  Чіпляє і спонукає до роздумів.Хочеться вірити, що дійсно нам вдасться змінити цей світ без усіляких революцій.    
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
звичайно ж, люба Наталочко, ДІЯЛЬНІСТЬ... щойно, діяльність ця має бути відповідно спрямована, щоб її результатом стала Свобода кожного і всіх... ті, хто кличуть до кровопролить - куди вони закликають усіх нас іти з вилами на кулемети - на владні пагорби? але там сидять маріонетки... і в кремлі також... і у білому домі... заміни цих фігурок на інші - нічого не міняє по суті, хіба не доведено історією всіх революцій? за винятком хіба індійської, але там якраз обійшлося без кровопротить, інакше результат був би таким самим... там відбулася духовна трансформація... отже,вичавлювання із себе раба починається із діяльності власного розсудку, який має проаналізувати, чи справді людині, родині - треба ТОГО і СТІЛЬКИ, як їй внушається?... чи справді Свобода - це гроші? чи справді ЩАСТЯ - це необмежені можливості у сфері споживання? чи справді любов - це необмежений секс і ситий шлунок, а ще статусність самця і самки? але ж це закони зграї - макак, наприклад, і інших зграйних тварин... свобода - всередині кожного з нас... це свобода відмовитися віддавати власну силу власних м"язів тим, кого назвемо просто рабовласниками, і використати її на забезпечення життя і творчої праці своєї родини... чи можемо ми вижити без усілякого яскравого барахла і отрути в красивих обгортках?.. і чи можуть вони вижити без наших фізичних сусиль, які обертаються проти нас же... без нас - як усеядних і жадних споживачів?.. крім того, є ще тонкий план - і там усе дуже просто... але то іншим разом... там кровопролить не тільки чекають, але й провокують їх через "крикунів" наших, які часто просто не усвідомлюють, на чий млин воду ллють... нереалізовані майнові бажання і споживацькі пристрасті, жадібність і усілякий негатив - це ті, проти кого варто виходити на прю... кожному окремо і всім разом... не революція - а духовна еволюція... дякую Вам, люба Наталочко, за відгук і щирі Ваші запитання...
Ольга Струтинська, 23.01.2013 - 22:51
у хаосі нашого світу часто саме рабство сприймається як реальна свобода і багато-хто навіть не збирається "вичавити із себе раба" ,щоб змінити світ на краще.я чесно признаюся :мені теж не вдається.Слабке прагнення до свободи? Маловірство? дякую Валю.така поезія заставляє залянути собі в душу ,надихає до дії - відкладати уже немає часу .
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба пані Олю... ті, хто вимагає від інших вичавити раба - самі раби... тому - я зовсім про інше... але, якщо Ви задумаєтеся над такою темою - чого ж... от що конкретно означає ця росхожа фраза - про видавлювання раба?.. хоча - це питання справді глибоко філософське - питання внутрішньої свободи особистості... але це такий пласт складних і замовчуваних проблем... на всій планеті панує єдиний рабовласницький лад... як би його не називали :демократіями там, лукавство все це - суцільне рабовласництво... тому... а вірш цей - якраз проти тих крикунів, які закликають народ проснутися - а що дальше і для чого йому просинатися - самі не знають... хіба заради азарту барикад... мені здається, я Вас трохи зажурила цим віршем... але гляньте - він не дорікає, він, навпаки... дякую Вам за візит і розмову... думаю, Ви мене зрозумієте тепер остаточно і не будете занадто активно "видавлювати з себе раба", бо я не закликаю і рекомендацій таких не даю... у кому є світло - у тому є любов і немає рабства... отак вирішимо... а любов"ю серце Ваше сповнене, і це відчувається...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
скажу Вам відверто, пане Вікторе, що частенько крикуни, які зневажають народ наш, як вони вважають - сонний, нагадують мені навіть не яйце, яке повчало б курку, а... муху, що цілий день пила з вола кров, сидячи на ньому, а увечері поскаржилася: "... о-ох і втомилась же я сьогодні... цілий день вола довелося на собі тягти, та ще й воза з сіллю, що до нього причепився..."дякую Вам за глибину сприйняття "копАння" мого... Янголи підказують тихесенько... і тільки один раз...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба Марамі, дякую Вам лагідно за Ваші слова... особливо за "але не нав'язливо"... бо саме нав"язливість "глашатаїв" мене й подвигла висловитися отак-о... чесно - радію, що Ви потвердили сАме ненав"язливість цієї позиції...
Осіріс, 23.01.2013 - 21:47
Енергетика слів, зашкалює! Сильно! Натхненно! І... але я не знайшов, що сам би відповів на Ваші запитання. Вірш - як ляпас нашому боягузливо-рабському існуванню. 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий пане Осірісе.... знаєте ж, є люди, яких називають "вічні революціонери" - їхня потреба - революція заради революції... ну, психотипи такі... звичайно ж, вони дуже голосні і "рвуть жили" і горла - закликаючи всіх до боротьби... і зневажаючи "сонний наш народ"... справа в тому, що в основі цих "бунтарсько-вождистських" потреб лежить зовсім не любов до народу чи ще чого б там було - а іецехоре - сім"я зла в людині (чи недоусвідомлений-невдоволений інстинкт влади-сексу-агресії)... тому... їхні гасла-заклики занадто палкі і нав"язливі, що прийнято вважати доказом любові до народу - але це зовсім інше, як правило... добре, що народ наш - спить... а не біжить з вилами на кожну вимогу... бо народ наш - як сонце - сходить, коли пора настане, а не коли півень на сідалі спросоння закричить... хоч півневі, либонь, здається, що це його місія - Сонце будити... Ви ж знаєте, що любов промовляє стиха, а лукавство - дуже крикливе... криком хоче довести власне право на довіру... це враження сторонні... до поетів з нашого сайту не причетні... вибачайте за довгу балачку... так вийшло... дякую Вам за емоційний відгук-коментар...
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
