Розвій мою смарагдову журу,
В п'янкій духмяності розлий печалі,
А серця біль я сам переборю.
Тобі ж я розстелю блакитні далі.
В'юнкі стежки, по котрих йтимеш ти,
Встелю барвінком, чебрецем і м'ятою.
Твої в траві загублені сліди
Зболілим серцем ніжно цілуватиму.
Приспів:
Рута-м'ята, рута-м'ята,
Чебрецевий квіт
Ледь-ледь ніжками прим'ятий –
Незабутній слід!
Вже барвінком повилися
Милії сліди...
Ти до мене повернися,
Щастя віднайди!
Стежки круті, які здолаєш ти,
Як ручаї, зіллються в плай терновий,
І приведе той плай до висоти,
Ім'я якої – Березіль любові.
Я вийду на дорогу ту святу
І спрагло обрій буду пильнувати,
Аби не проминуть єдину – ту,
Яку я буду все життя кохати.
____________
*Муз. авт. Див.: На відстані : поезії, пісні /
Олекса Удайко. - К. : [б. в.>, 2007. - 95, [4> с. : іл., ноти
...було! та не журюся! Бо найбільший гріх - це журба! 
Твої в траві загублені сліди
