Не знаю як до тебе підійти,
Щоб не було ще більшої біди,
Щоб на очах твоїх небуло сліду від сльози,
Не хочу я образити тебе,
я хочу знати лише
чому стидишся ти мене,
Стидишся того що люблю,
і того що живу я з думкою про тебе,
із нею засинаю і встаю,
адже я лише люблю,
й імя твоє ві сні я промовляю,
але на жаль не любиш ти мене,
і з цим зробити нічого я не можу,
лиш вірш цей написати можу,
сам напишу, і сам я прочитаю,
і всі образи я прощаю,
адже люблю,
й імя твоє вночі я говорю.
