Не люблю дощ, він не сховає біль душі,
Хоть він сховає сльози,
Любити дощ це не для мене,
Прошу ти залишись,
І не страшні мені і грози,
Люблю самотність, одна побути,
Подумати, тишу послухати,
І постаратись тебе забути,
Та серце не хоче слухати.
Ти підеш, я ж не покличу,
На тінь дивитись буду твою тихо,
Я не пробачу, чи просто не хочу,
Забуть тебе, щоби минуло лихо,
Ти не знаєш, не треба знати
Мене, це не вихід буде,
Ти можеш розтворитись і чекати,
А потім зникнути, й мене забути,
А я все одно буду тобі вслід
Іти, не набридне ніколи,
І хочу щоби було все як слід,
І що би інші люди не мололи,
Не вір нікому, вір лише собі,
Побачимо що буде, знаєш?
Усе мине, немов у сні,
Та все одно мене там не чекаєш.
ID:
429029
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 03.06.2013 02:19:27
© дата внесення змiн: 03.06.2013 23:48:21
автор: Lonely
Вкажіть причину вашої скарги
|
