Блакитне небо, сонце золоте.
Моря бурхливі і поля хлібів.
Ліси густі, і гори й кручі,
старе Дніпро могутнє і ревуче,
простори і долини- все це гордість є моя
й моєї України. Поля червоних маків,
й чорнозем родючий, і небо всіяне зіркми, і
золотий серпанок, й пісня жайворонка
в полі, що співа під ранок, й лелека білий,
що завжди летить до нас на ганок,
червоно-чорний наш рушник, теплий хліб,
святий, пахучий, мирнй час і тихі
днини- все це гордість є моя й моєї України.
Доки віра, воля й мова буде наша жити,
буде жити Україна, її не скорити.
Буде жити Україна, і ми будемо жити,
цінувати Україну, і її любити.
