Маршрутка. Люди і зупинка.
Кудись біжать, і на хвилинку:
хтось глянув на яскраві квіти,
які ростуть у клумбі літом.
Таксі. Трамваї. Магазини.
І всі летять, як ті машини,
а дівчина підняла очі ввись,
де хмари в небі білі розійшлись.
Кафе. І лавочки у парку.
Та літня жінка спозоранку,
сльозу впустила тихо долі
і ринок загудів, як бджоли.
Вже вечір. Ліхтарі і зорі.
Асфальт заморений і хворий,
мужчина із трояндами біжить,
чиясь душа , бігом, у світ летить.