Замріяно крокую бруківкою вглиб міста,
Мені злегка киває рудий підйомний кран.
Навколо розкошує сонм променів зернистих,
А затінок сьогодні - останній з могікан.
Захопливо милуюсь театром фарб на небі:
Бог зараз у відпустці, пейзажі - то Моне.
Приковує увагу фонтан - один, мов лебідь,
На дні його втопилось буденне все й земне.